Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
Олежа: Чуваки, буржуйский мир просто обманывает нас! Вот тебе и популярные блогеры, они прячут от нас всю правду. Недавно сам в этом убедился, когда купил закладки с кодеином, да понял, что всё не так, как нам тут показывают.
Жорик: Да братан, я тебя понимаю. Хочешь, взбодримся джантиком и поговорим об этом?
Олежа: Да, бро, давай обсудим. Взялись старыми добрыми драчами, и можно поговорить.
Начну с самого начала, когда решил попробовать закладки с кодеином. Знаешь, это такой препарат, который изначально делался как мощное обезболивающее. Но у нас, гопников, это стало популярным наркотиком. Правда, не так запросто его достать. Всё дело в том, что его продажа запрещена в России, и в аптеке не купишь.
Жорик: Ну, и как же ты его заполучил?
Олежа: Да, братан, было нелегко, но нашел парня, который занимается этим. Он предложил вариант – доставить через Интернет. Но как оказалось, это всё очень опасно, и надо быть осторожным. В общем, купил я этот кодиш и решил испытать его действие.
Олежа задумчиво рассматривает дороги на своих руках.
Жорик: Ну и как, чувак, какой у тебя вайб после этого кодеина?
Олежа: Слушай, это было что-то психоделическое, сказочное. Все вокруг начало двигаться, как будто в параллельной реальности оказался. Вайб был точно из другого мира, чувствовал себя таким свободным и беззаботным.
Прошло некоторое время, и я стал задумываться о причинах такого скрытия кодеина и популярными блогерами.
"Что-то тут нечисто", - подумал я.
Жорик: И что ты выяснил, братан?
Олежа: Все эти блогеры, которые показывают свою роскошную жизнь, на самом деле не такие уж и успешные. Большинство из них просто продвигают себя и свои фейковые идеи для заработка денег. Они скрывают правду от своих подписчиков. И самое интересное – они даже не пытаются показать реальность. Каждое их слово и действие контролируется спонсорами и сотрудниками.
Жорик: Ох, да они негодяи! И что ты сделал с этим знанием, братан?
Олежа: Сначала решил поделиться этой информацией с друзьями на форумах. Но все засмеялись и не поверили. Тогда я решил пойти дальше. Создал свой собственный блог, где буду откровенно рассказывать о том, что происходит на самом деле. Отправился на поиски других единомышленников. И нашел группу парней, которые разделяют мои взгляды.
"Вот теперь мы поймали волну!" - думал я.
Жорик: Круто, мэн! И что вы теперь делаете?
Олежа: Ну, мы собираем все возможные доказательства, чтобы разоблачить этих блогеров перед их подписчиками. Их фальшивые жизни, фейковые деньги, всё должно быть раскрыто. Нам нужно вернуть людям правду о реальности.
И, конечно же, мы продолжаем употреблять наши дорогие закладки и гаш – это наша маленькая тайна.
| Олежа: |
Мы не спим, дабы поднять всех народ! |
| Жорик: |
Олежа, ты прав, братан! Нам нужно показывать своим сверстникам, что реальность совсем не такая, как нам продают эти блогеры. Мы с тобой не просто гопники, мы обладаем знаниями и силой менять этот мир. |
Олежа: Именно так, Жорик! Мы продолжим наше дело, будем разоблачать и просвещать молодежь. Пусть все узнают, что скрывают от нас! И пусть мир станет лучше, настоящий, без фальши и обмана.
Вместе мы сделаем наш мир лучше, Жорик! Я верю в нашей силе и нашем космическом вайбе!